+38 (04744) 3-40-82
Меню
Остання редакція: 13 березня 2019

Наукові здобутки - для світового співтовариства

Розвиток єдиного інформаційного простору з інтенсивним впровадженням ІКТ спричинили стрімке накопичення інформаційних ресурсів, основну частку яких займають публікації результатів наукових досліджень. В сучасному суспільстві найбільш вагомим є результат, який надає наукове дослідження, а не лише процес діяльності чи думки. Із збільшенням кількості науковців постає питання про науковий внесок кожного з них. Вага вченого в науковому співтоваристві, його вплив на події, що відбуваються в обраній ним галузі науки, нині багато в чому визначаються тим, наскільки повно, конструктивно і органічно представлені результати його досліджень в Інтернет-мережі. Наукову діяльність важко оцінити лише одним параметром, тим більше є необхідність оцінювання з використанням кількісних та якісних показників, що дає можливість отримати важливі відомості про актуальність певної тематики і навпаки про застарілість, рівень опису сучасних проблем тощо. Виникає проблема використання web-орієнтованих ресурсів і сервісів як засобів впровадження результатів наукових досліджень, зокрема їх оприлюднення та розповсюдження. Це забезпечує, по-перше, опублікування продукції за результатами наукового дослідження та доступ до неї користувачів мережі Інтернет, і, по-друге, автоматизує процеси збирання, опрацювання та подання даних про кількісні й якісні характеристики такого публікування. Важливим інструментом розповсюдження результатів НПД є web-орієнтовані вітчизняні та міжнародні наукометричні бази даних наукових публікацій [Гальчевська О.А. Використання міжнародних наукометричних баз даних відкритого доступу в наукових дослідженнях // Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ].

В мережі Інтернет існують спеціалізовані пошукові системи, які здійснюють пошук тільки на авторитетних науково орієнтованих сторінках (видавництва, університети, наукові організації, репозитарії, бібліотеки і т.п.). І все ж пошук варто здійснювати в спеціальних базах даних наукової інформації. Такі бази можуть бути повнотекстові, реферативні і власне наукометричні. На сьогодні існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Google Scholar, РИНЦ, Index Copernicus, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef. Найавторитетнішими з них, індекси яких визнаються у всьому світі, є Web of Science і Scopus. Web of Science (WoS) – одна з найбільших в світі пошукових платформ, яка містить реферативні бази академічних матеріалів з урахуванням їх взаємного цитування, на основі якого кожен журнал отримує окремий імпакт-фактор. Індексація в Web of Science свідчить про високий статус і вплив наукового журналу на світове наукове співтовариство. Платформа має вбудовані можливості пошуку, аналізу та управління бібліографічною інформацією.

Саме з метою навчання науковців, викладачів, аспірантів, докторантів та студентів можливостям платформи Web of Science в Уманському національному університеті садівництва 11 березня 2019 року відбувся науково-методичний семінар «Можливості платформи Web of Science для якісних наукових досліджень та навчання: (Web of Science Core Collection, Journal Citation Report, EndNote, Researcher ID)». Доповідач – представник компанії Clarivate Analytics, фахівець з навчання клієнтів, кандидат біологічних наук Ірина Тихонкова. У заході взяли участь і представники кафедри овочівництва факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин – кандидати сільськогосподарських наук, доценти Ольга Накльока, Зоя Ковтунюк, Галина Слободяник, Андрій Тернавський, Наталія Воробйова, викладач Ігор Діденко та аспіранти кафедри. 

На семінарі було розглянуто такі питання:

  • Робота з платформою Web of Science: пошук, аналіз, збереження наукової інформації, оцінка тематик робіт та можливі джерела фінансування;
  • Аналіз і підбір видань в Journal Citation Report (impact factor і інші показники журналів);
  • Ретельний добір видання для публікації власних досліджень;
  • Безкоштовний референс менеджер EndNote base що дозволяє створити базу публікацій за темою дослідження, і суттєво полегшує оформлення статей за форматом певного видання, і нещодавно створену функцію EndNote Match, яка значно скорочує час підбору видання для публікації;
  • ResearcherID – ідентифікатор науковця, який дозволяє автору представити власні здобутки, порівняти їх з світовими аналогами і представити українські видання та науково-дослідні установи науковій спільноті. H-index Orcid – онлайн CV науковця.

 

Вікторія Кецкало

доцент кафедри овочівництва