Пізнавальна діяльність студентів на науковому гуртку за темою «Заготівля посівного матеріалу овочевих рослин»

Під час роботи на науковому гуртку студенти ознайомлюються з основними принципами насінництва овочевих культур, вивчають морфологічні ознаки насінників і способи одержання якісного посівного матеріалу. Особлива увага приділяється добору здорових, типових для сорту рослин, визначенню оптимальних строків збирання та дотриманню технології виділення насіння. Мета: ознайомити студентів з особливостями добору маточних рослин і заготівлі посівного матеріалу овочевих культур, сформувати практичні навички визначення стиглості насіння, його виділення, очищення та підготовки до зберігання. Поглибити знання про біологічні особливості розмноження огірків, петрушки, цибулі багатоярусної та часнику.

1. Добір і виділення насіння з насінників огірка

Огірок належить до овочевих культур, насіння яких одержують із повністю стиглих плодів. Для заготівлі насіння використовують здорові рослини, що мають характерні для сорту ознаки за формою, забарвленням і розміром плодів.

Порядок виконання роботи:

Добір маточних рослин. Під час вегетації відбирають добре розвинені, здорові рослини з типовими сортовими ознаками. Не використовують рослини з ознаками вірусних, грибкових або бактеріальних захворювань.

Відбір насінників плодів. На відібраних рослинах залишають типові, добре розвинені плоди. Їх не збирають у звичайній технічній стиглості, а залишають до повного фізіологічного дозрівання.

Визначення стиглості. Стиглі насінники огірка зазвичай набувають жовтого або жовто-бурого забарвлення, характерного для сорту, а їхня шкірка грубішає. Плід повинен мати добре сформоване насіння.

Виділення насіння. Зібрані плоди витримують за потреби для завершення дозрівання, після чого розрізають уздовж. Насінну масу разом із м'якоттю та плацентою виймають ложкою в чисту ємність.

Відокремлення насіння. Насінну масу за необхідності залишають для короткочасного бродіння, зазвичай на 1–2 доби, контролюючи процес, або промивають водою з ретельним механічним відокремленням м'якоті. Тривалого бродіння слід уникати.

Очищення та сушіння. Насіння промивають чистою водою, видаляють залишки м'якоті й порожні або явно недорозвинені насінини, а повноцінне насіння розкладають тонким шаром у затіненому, добре вентильованому місці. Сушать за помірної температури, уникаючи перегрівання.

Після висушування насіння маркують із зазначенням назви сорту та року заготівлі й закладають на зберігання в сухе, прохолодне місце.

2. Добір насінників і заготівля насіння петрушки

Петрушка – дворічна овочева культура. У перший рік вона формує листкову розетку та коренеплід у кореневих сортів, а на другий рік після перезимівлі утворює квітконосні пагони, суцвіття та насіння. Студенти дослідити будову суцвіть петрушки, визначали ознаки достигання насіння, встановити причини нерівномірного достигання та пояснити необхідність своєчасного збирання зонтиків.

3. Заготівля повітряних цибулинок цибулі багатоярусної, насіння цибулі слизун і цибулі порей

Цибуля багатоярусна (Allium proliferum) характеризується утворенням повітряних цибулинок на квітконосних стрілках. Вони використовуються для вегетативного розмноження. На відміну від цибулі ріпчастої, слизун і порей, тут заготовляють не насіння, а повітряні цибулинки (як у часнику озимого стрілкуючого). Студенти визначити особливості будови повітряних цибулинок, порівняти їх за розміром і ступенем сформованості, з’ясовували особливості формування і проростання повітряних цибулин цибулі багатоярусної. 

Насінники цибулі порей і цибулі слизун суттєво відрізняються за висотою квітконосних стрілок, розміром суцвіть, кількістю плодів-коробочок і розміром насіння, що було відмічено гуртківцями в процесі добору насінників і очищення насіння.

Робота студентів на науковому гуртку сприяє поглибленню знань про біологічні особливості овочевих культур і формуванню практичних умінь у галузі овочівництва. Студенти засвоювали послідовність добору маточних рослин, визначення стиглості, збирання та підготовки матеріалу до зберігання, що є необхідною умовою одержання якісного  посівного і посадкового матеріалу овочевих рослин.