ЗВІТ з виконання програми Норвегія-Україна «Домашнє овочівництво: від А до Я»

З 2 по 6 травня 2022 р. в Уманському національному університеті садівництва проходили курси вивчення азів у вирощуванні овочів та набуття практичних навичок за програмою «Домашнє овочівництво: від А до Я». Заняття проходили щоденно з 10-ї ранку в онлайн форматі. Слухачі навчилися працювати системі Zoom. Спочатку було важко, але поступово повністю освоїлися і працювали досить ефективно.

На першому занятті слухачам розповіла Олена Улянич про місце овочівництва у народному господарстві України і вказала, що питома вага імпортованих свіжих овочів на українському ринку становить близько 30%, що пояснюється значним попитом на продукцію на внутрішньому ринку. За даними Держкомстату, з 2016 р. по 2021 р. імпорт помідора збільшився у 13 разів, огірка ­ у 15 разів і склав в 2021 році 48,2 та 14,1 тис. т відповідно. За фактичним споживанням овочів на одну особу на рік Україна відстає від затверджених норм споживання (річна норма – 161 кг, з них огірки та помідори – 49 кг; фактичне споживання – 110 кг, з них огірки та помідори – 32 кг, (менше норми на 35%). Черкащина – у 2021 р. виробила 286 кг овочів на одну людину. Частка господарств населення у виробництві овочів складає 74,4%, картоплі – 96,5%. Найбільша ціна впродовж року на огірок перевищує найменшу в 4 рази, на помідор  – у 2,8 рази. Середня ціна за 2021рік на огірок становить 24,0 грн./кг, на помідор – 25 грн/кг.

На послідуючих заняттях слухачі прослухали про загальну ботанічну та виробничо-біологічну характеристику овочевих рослин. Ознайомилися із великою різноманітністю овочів та їх групуванням.

Родина цибулевих (Alliaceae) цибуля ріпчаста (Allium cepa L.)

Особливу зацікавленість викликали рідкісні овочеві рослини, такі як спаржа, фізаліс, багаторічні цибулі, гриби, тощо.

Родина спаржеві (Asparagaceae) - спаржа (Asparagus officinalis L.).

Враховуючи біологічні та агротехнічні особливості, а також властивості продуктивних органів овочеві рослини відомий вчений-овочівник В.І. Едельштейн поділив на вісім груп, деякі з яких представлені на рисунку.

У кінці заняття слухачами було задано велику кількість питань, наприклад, які овочі краще вирощувати поблизу м. Маньківка, де краще придбати насіння, що краще використовувати  - сорти чи гібриди, тощо.

Третього травня 2022 р. доцентом кафедри овочівництва Андрієм Тернавським проведено онлайн-лекцію слухачам курсу „Домашнє овочівництво від А до Я”. Тема лекції: Відомості про картоплю. Технологія вирощування та зберігання продовольчої картоплі.

Лекція представлена у вигляді розширеної презентації, яка розкрила такі питання:

- класифікація картоплі, тривалість життя;

- поширення картоплі в світі та Україні;

- об’єми виробництва в Україні та світі. Проблеми галузі картоплярства в Україні та перспективи розвитку;

- значення картоплі у забезпеченні продовольчої безпеки людства, рекомендовані норми споживання;

- вимоги рослин картоплі до умов вирощування.

Технологія вирощування продовольчої картоплі (попередники, удобрення, обробіток ґрунту, підготовка бульб, садіння та догляд за рослинами, збирання картоплі);

Зберігання бульб картоплі (місця зберігання та параметри температури відносної вологості повітря тощо).

У кінці заняття слухачами було задано велику кількість питань, оскільки картопля є найбільш поширеною культурою і цікавить усіх. Вони уточнювали кращий спосіб вирощування, норму висаджування, кращі сорти для різних зон, тощо.

4 травня доцентом кафедри Вікторією Кецкало проведено лекцію на тему: Морфологічні ознаки,  біологічна характеристика та технологія вирощування основних коренеплідних овочевих рослин. Лекція включала такі питання: Загальна характеристика коренеплідних овочевих рослин. Технологія вирощування моркви столової. Технологія вирощування буряку столового. Технологія вирощування петрушки коренеплідної у відкритому ґрунті та вигонка зелені в умовах закритого ґрунту. Технологія вирощування селери коренеплідної та вигонка зелені в умовах закритого ґрунту. Технологія вирощування пастернаку.

Широко використовують коренеплоди у харчовій промисловості, кулінарії, медицині. За нормами, затвердженими Інститутом харчування АМН, у piк на душу населення потрібно 24,1 кг коренеплодів, у тому числі 15,5 кг моркви. Хімічний склад коренеплодів непостійний i змінюється залежно від сорту, виду рослин, ґрунтово-кліматичних умов, удобрення, технології вирощування.

Основні коренеплідні овочеві рослини, які ми споживаємо, належать до таких ботанічних родин:

лободові (Chenopodiaceae) – буряк столовий (Beta vulgaris);

селерові (Apiaceae) – морква столова (Daucus carota.); петрушка коренеплідна (Petroselinum hortense); пастернак (Pastinaca sativa) i селера коренеплідна (Apium graveolens);

капустяні (Brassicaceae) – редиска (Raphanus sativus); редька (Raphanus sativus).

Будова коренеплоду. Коренеплід формується після утворення розетки листків та розвиненої кореневої системи. У процесі розвитку рослин коренеплоди набувають типової форми, певного розміру і забарвлення та є запасаючим органом.

У будові коренеплоду виділяють головку, яка утворюється з епікотиля і є надсім`ядольною частиною рослини. Це укорочене потовщене стебло, на якому розміщується розетка листків і бруньки.

Шийка – середня частина коренеплоду, яка розвивається з гіпокотиля (підсім`ядольного колінця). В усіх рослин з плескатою або круглою формою коренеплодів (буряк, редиска, редька) шийка є основною продуктовою частиною. Вона, як правило, гладенька і не має корінців. У коренеплодів з довгою формою (морква, петрушка, пастернак, конічні форми буряків, редиски), нижня їхня частина з дрібними корінцями розростається за рахунок потовщення центрального кореня.

Власне корінь – найнижча і тонка частина коренеплоду, вкрита великою кількістю бокових корінців і закінчується головним коренем. нижня частина коренеплоду, на якій розміщені бічні корінці. Власне корінь у окремих видів у верхній частині потовщений і є частиною коренеплоду.

У редиски, буряка столового, пастернаку з округлою формою коренеплодів більша частина продуктового органу утворюється за рахунок розростання підсім’ядольного коліна, а тому заглиблення коренеплодів у ґрунт у них незначне – 1/2 чи 1/3 їх висоти.

У сортів редиски, буряку столового, пастернаку, петрушки, моркви з конічною формою коренеплоду коренеплід утворюється за рахунок розростання верхньої частини власне кореня і як правило, заглиблюється в ґрунт майже повністю.

За формою і розміром коренеплодів моркви виділені три групи сортотипи: конічна, циліндрична і овальна.

 

 

 Доцентом кафедри овочівництва Зоєю Ковтунюк проведено онлайн-лекцію слухачам курсу „Домашнє овочівництво від А до Я” на тему КАПУСТА БІЛОГОЛОВА .Під час  лекції розглядалися такі питання: Біологічні особливості культури, Особливості вирощування розсади, Строки та схеми висаджування розсади. Підготовка ґрунту. Догляд за рослинами. Техніка та способи збирання врожаю

Доповідач підкреслила універсальність капусти, оскільки її використовують у свіжому, маринованому і сушеному вигляді, готують різні овочеві консерви. Квашена капуста - цінний поживний продукт, що зберігає весь набір вітамінів в кращому для засвоєння вигляді. Капуста містить вітаміни: С (у середньому 35-50 мг на 100 г), а також групи В, РР (6,0 мг / кг) і К (30 мг / кг).

За калорійністю капуста поступається багатьом овочевим культурам, таким, як квасоля, боби та ін. Містить в середньому 8,0 % сухої речовини, до складу якого входять 4,4% цукру, 2,1 - сирого білку, 0,9 - клітковини , 0,7% золи. У золі капусти містяться мінеральні солі калію, фосфору, кальцію, заліза і марганцю. Наявність сортів різних термінів дозрівання і господарського призначення дозволяє використовувати капусту в свіжому вигляді протягом всього року.

Капусту вирощують розсадним і безрозсадним способами: ранньостиглі сорти - розсадним, середньо та пізньостиглі, сорти та гібриди -  розсадним і безрозсадним.

Насіння на розсаду висівають з другої декади січня по першу декаду лютого (вік 55-60 діб) у посівні ящики розміром 50х35х8-12см. Сівбу проводять з міжряддям 3–5 см на глибину 0,5–1 см. Норма висіву – 10–12 г на парникову раму, 8–9 г на 1 м2 грядки в теплиці (шкілка сіянців) або 1.4г на ящик. Вихід сіянців з парникової рами – 1500–2000, з 1 м2 грядки в теплиці – 1000–1200 шт. Догляд за розсадою: до появи сходів підтримують температуру повітря в межах 17–23 ºС. Через 3–4 дні можуть з’явитися сходи. ВАЖЛИВО!! Після появи поодиноких сходів на 6–7 днів температуру повітря  знижують до 5–7 ºС, у наступні дні в сонячну погоду до появи 1-го справжнього листка підвищують до 12–13 ºС, у похмуру – 9–10 ºС, вночі – до 8–10 ºС. Температура ґрунту вночі 12 ºС, а вдень може підвищуватися до 15–17 ºС. Світловий режим: скло на парникових рамах слід регулярно очищати, на ніч укривати, в приміщенні - досвічувати. З утворенням першого справжнього листка міжряддя розпушують, видаляють кволі рослини в місцях надмірного загущення. Постійно проводять провітрювання споруд, помірний полив, щоб підтримувати вологість у межах 60–65% НВ в 3–4-сантиметровому шарі. Відносну вологість повітря вентиляцією підтримують у межах 60–70%. У південному Степу календарні строки садіння – 20–25 березня,  центральний і північний Степ України – 1–5 квітня,  Лісостеп – 5–10 квітня,  Полісся –  друга декада квітня. Температура ґрунту на глибині  висаджування повинна становити не менше як 5−6 ºС. Догляд за рослинами у відкритому ґрунті включає підживлення, рихлення, поливи, захист від бур’янів, хвороб і шкідників, що детально було розкрито доповідачем.

Доцентом кафедри овочівництва Накльокою Ольгою проведено лекцію на тему «Основні елементи технології  вирощування перцю солодкого». Висвітлено питання відношення рослин перцю до умов вирощування, підбір оптимальних схем висаджування, сортименту, строків висаджування рослин у різних зонах України. Обговорювали основні аспекти технології вирощування перцю солодкого як в розсадний період, так і у відкритому грунті. Акцентували увагу на догляді за рослинами, збиранні врожаю, зберіганні, а також захисті від шкідниками та хворобами.

 

 

 

 

 

 

 Слухачі із задоволенням прослухали тижневий курс з вирощування овочів, цікавилися поданим  матеріалом,  перепитували, якщо було щось не зрозумілим, задавали свої запитання, на які викладачі відповідали усно і у вайбері. Результатами роботи лектори і слухачі залишилися задоволеними.